ШІ в ІТС: міжнародний тренд з нюансами
Світові практики впровадження штучного інтелекту (ШІ) у сфері інтелектуальних транспортних систем (ІТС) демонструють потенційні переваги: адаптивне управління трафіком, зниження аварійності, зменшення заторів. Водночас такі системи вимагають значних ресурсів, мають складну архітектуру і несуть ряд важливих застережень — особливо для країн, які не володіють власними ШІ-рішеннями.
Україна — не виняток. В умовах війни, обмежених ресурсів та відсутності контролю над технологіями, варто дуже зважено підходити до питання інтеграції іноземних алгоритмічних рішень у критичну інфраструктуру.
Яке обладнання потребує ШІ в транспорті
Впровадження інтелектуальних ІТС на базі ШІ передбачає наявність або заміну кількох ключових елементів інфраструктури:
- Камери з функціями комп’ютерного зору, здатні ідентифікувати транспорт, пішоходів, номери авто, порушення правил.
- Контролери дорожнього руху, що мають інтерфейси для інтеграції з хмарними ШІ-модулями.
- Додаткові датчики, IoT-пристрої та сенсори для збору даних у реальному часі.
- Мережеве з’єднання з серверною частиною, де обробляються алгоритми ШІ (переважно за кордоном).
- Системи зберігання й обробки великих обсягів даних (ЦОД, хмари), які споживають значну кількість електроенергії й води.
У більшості випадків існуюче світлофорне обладнання в Україні не підтримує інтеграцію з такими рішеннями без суттєвої модернізації або повної заміни, що вимагає великих інвестицій та змін на рівні інфраструктури.
Основні застереження для України
1. Залежність від іноземних постачальників
Інтелектуальні ІТС на базі ШІ, як правило, потребують постійної підтримки, оновлень і технічного супроводу з боку розробника. Якщо ці рішення створені за кордоном — зростає ризик технічної або політичної залежності. В умовах військового стану це може мати стратегічні наслідки.
2. Обмежена прозорість алгоритмів
Більшість ШІ-рішень працюють як «чорні скриньки»: вони ухвалюють рішення на основі статистичних моделей, але не пояснюють логіку дій. Це ускладнює аудит, моніторинг, а в разі помилок — відповідальність.
3. Потенційний витік стратегічних даних
Відео, карти трафіку, теплові карти завантаженості — усе це цінна аналітична інформація, яка може оброблятись на сторонніх хмарних платформах. Якщо немає локального контролю над інфраструктурою зберігання даних — зростає ризик втрати цифрової безпеки.
4. Ресурсоємність технологій
Інфраструктура ШІ вимагає високопродуктивних серверів, які споживають велику кількість енергії. У багатьох випадках для охолодження дата-центрів потрібна вода. У періоди енергетичної нестабільності в Україні це може виявитися критичним обмеженням.
5. Інтеграційна складність
Для успішного функціонування інтелектуальних ІТС з ШІ потрібно не лише встановити обладнання, а й забезпечити високу якість мережевого покриття, стабільну передачу даних та наявність компетентного персоналу. На практиці це значно ускладнює реалізацію проєктів у більшості українських міст.
6. Потенційна необхідність повної заміни обладнання
Більшість наявних світлофорів і контролерів, що встановлені в українських містах, не підтримують сучасні стандарти зв’язку та керування, потрібні для ШІ. Це означає, що для впровадження таких систем потрібно оновити або повністю замінити діючу інфраструктуру, що потребує тривалих термінів реалізації, значного фінансування та організаційної готовності муніципалітетів.
Альтернатива: локальні ІТС без зовнішньої залежності
В українських умовах доцільніше розглядати впровадження систем, які:
- Працюють автономно без доступу до іноземних хмар;
- Використовують локальні протоколи й стандарти;
- Сумісні з уже наявним світлофорним обладнанням;
- Підлягають аудиту та адаптації без зовнішньої допомоги.
Прикладом таких рішень є автоматизовані системи керування дорожнім рухом (АСКДР) виробництва СЕА, що вже застосовуються в ряді міст України. Ці системи дозволяють:
- Здійснювати адаптивне керування світлофорами;
- Інтегрувати детектори транспорту, циклічні та програмовані режими;
- Здійснювати диспетчеризацію та дистанційне налаштування;
- Забезпечувати повну технічну підтримку українськими фахівцями.
Автоматизована система керування дорожнім рухом від СЕА
Висновок: поступове впровадження замість сліпого копіювання
Використання ШІ в управлінні дорожнім рухом — перспективний напрям, але вимагає локального контролю, ресурсної готовності та нормативної бази. Україна повинна ретельно зважити кожен крок: впровадження нових технологій має відповідати принципам прозорості, безпеки, стійкості та економічної доцільності.
У короткостроковій перспективі найбільш раціональним є розвиток власних, перевірених рішень, таких як АСКДР українського виробництва, з поступовим додаванням елементів машинного навчання під локальним управлінням.
Стаття написана, як відповідь на матеріал No, it's not just a buzzword | ITS International журнала ITS International, адаптовано для українських реалій.
Схожі новини
З Днем Української Державності!
Як ШІ може вивчати людські упередження – і чому це важливо для управління дорожнім рухом
15-хвилинне місто: рішення для екологічної мобільності?
Увійдіть або зареєструйтесь